Пам"ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю.Важко було мовчати ,але мовчали.Людську пам"ять було взято під конвой.На роки,на десятиліття...Довго чекали ,але дочекалися,коли ожила ,проснулась людська пам"ять ,заговорили вуста тисяч ,мільйонів свідків трагедії.
Традиційно ,в четверту суботу листопада,в Україні відзначають пам"ятний день жертв Голодомору 1932-1933 років.
З нагоди відзначення пам'ятної для українського народу дати,в нашій гімназії було проведено виховний захід під назвою" Вогонь скорботи в серці навіки",оформлено виставку тематичної літератури .А ,оскільки,у 1933-му за померлих ніхто не світив свічки ,то учні запалили свічки ,щоб душі померлих знайшли свій прихисток у потойбіччі.
У знак вічної пам"яті жертв Голодомору школярі вшанували хвилиною мовчання душі померлих та опухлих від голоду людей.

Був проведений Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності. З учнями школи проводились бесіди "Як поводити себе під час літнього відпочинку на воді", також бесіда "Відпочинок у лісі" під час якої звернули увагу дітей на правильність збирання грибів і лікарських рослин. Діти 5-9 класів взяли участь у вікторині під назвою "Вогнеборці" де показали непогані знання і навички з пожежної безпеки та надання першої медичної допомоги під час пожежі. Також учні 1-4 класів взяли участь у грі "Дитина вдома, поведінка в небезпечних ситуаціях". На завершення Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності був проведений конкурс малюнків.

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначатиметься 100 років бою під Крутами , котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Олекса Кобець

НА КРУТИ

Надворі холодна, сувора зима,
І вчора сказали у школі:
«Під брами столиці їх сунеться тьма —
Душителів нашої волі...»

Удома дбайливо книжки поскладав:
«Вернусь — буде час для науки...»
І вперше в житті по-військовому взяв
Військову рушницю у руки.

У матері сліз не було на виду:
Дістала вовняну хустину
І ніжно закутала шию худу:
«Щоб не простудивсь, часом, сину...»

Як бруками рідного міста ступав
(Тричвертімільйонного міста!),
В загоні ні разу ніхто не спитав:
«Чому нас іде ТІЛЬКИ триста?»

А там, за Дніпром — рівнина-рівнина...
Та й снігу ж... ой, понамітало!
І суне зажерлива, мов сарана,
Ворожа московська навала...

Ні шанців, ні пригорбів для прикриття...
А їх же — по двадцять на брата!
Ой, дорого мусіли кожне життя,
Життя українське продати!..

Як леви боролись... Завзяття в серцях...
Чому ж їм набоїв забракло?!
«В багнети!» — і поле крутянське в снігах
Ворожою кров'ю набрякло.

Чорнів-червонів потолочений сніг,
День Славу писав Україні:
Боролись, аж поки останнім поліг
Юнак у вовняній хустині...

Михайло Зельман (Лісовий)

КРУТИ

Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.

На жертовню поклали,
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!

Михайло Дяченко

КРУТИ

Їх — юних сміливців, лиш жменька була —
Із серцем зі сталі і духом з граніту.
О, велич летіла у вічність з їх лав
І чин їх навіки став юності міфом.

Мчав зойк слабодухів, за ними у путь:
— Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете дармо...
— О, ні! Бо ще завтра за нами підуть
Мільйони! На славу ми змінимо ярма!

Чи стримати тих, в кого серце з вогня,
Хто душу завзяту до бою напняв,
Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

О, прийде, Вкраїно, Твій радісний день —
Поглянь же — мільйони до бою веде
Крізь бурі сердиті, жорстокі — їх Триста!

В школі був проведений захід присвячений Дню пам'яті героїв Крут. Старші учні декламували вірші письменників про героїчні події під Крутами. Також був переглянутий фільм про участь молодого покоління в бою під Крутами. З ними порівнюють і наших теперішніх захисників.Тому Героїв Крут називають першими кіборгами...